КОНВЕНЦІЯ
між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень
ДАТА ПІДПИСАННЯ: 12.01.93 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 11.03.94 р.
Додатково див. лист
Державної податкової адміністрації України
від 11 січня 2000 року N 290/7/12-0117,
лист Міністерства закордонних справ України
від 19 січня 2001 року N 21/8-077-75
Уряд України і
Уряд Республіки Польща
бажаючи укласти Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень
і підтверджуючи своє прагнення до розвитку та поглиблення взаємних економічних стосунків,
домовились про таке:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Конвенція
Ця Конвенція буде застосовуватись до осіб, які є резидентами одної або обох Договірних Держав.
Стаття 2
Податки, на які поширюється Конвенція
- Ця Конвенція застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративного підрозділу, або місцевої влади, незалежно від способу їх стягнення.
- Податками на доход і на майно вважаються усі податки, що справляються від загальної суми доходу та вартості майна або з елементів доходу, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і платні, сплачуваних підприємством.
- Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
- a) в Україні:
(i)податок на прибуток (доходи) підприємств; і
(ii)прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства;
(надалі «український податок»);
- b) у Польщі:
(i)прибутковий податок з юридичних осіб;
(ii)прибутковий податок з фізичних осіб;
(iii)сільськогосподарський податок.
(надалі «польський податок»).
- Ця Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються одною з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків цієї Договірної Держави. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
Стаття 3
Загальні визначення
- У розумінні цієї Конвенції, якщо інше не випливає з контексту:
- a) термін «Україна» означає територію України, її континентальний шельф і її виключну (морську) економічну зону, включаючи будь-яку територію за межами територіального моря України, яка відповідно до міжнародних законів визначається або може бути в подальшому визначена, за законами України, як територія, в межах якої можуть застосовуватись права України стосовно морського дна, надр та їх природних ресурсів;
- b) термін «Польща» в географічному значенні означає територію Республіки Польща, в тому числі кожну територію поза її територіальними водами, на якій за законодавством Польщі і відповідно до міжнародного права Польща може здійснювати суверенні права стосовно морського дна, його підгрунтя та їх природних ресурсів;
- c) термін «громадянин» означає:
(i) стосовно України:
(aa) фізичну особу, яка має громадянство України;
(bb) усі юридичні особи, партнерства і асоціації, що одержують свій статус як такий за чинним законодавством України;
(ii) стосовно Польщі:
(aa) фізичну особу, яка має громадянство Польщі;
(bb) усі юридичні особи, партнерства і асоціації, що одержують свій статус як такий за чинним законодавством Польщі;
- d) терміни «Договірна Держава» і «друга Договірна Держава» означають, залежно від контексту, Україну або Польщу;
- e) термін «особа» включає фізичну особу, компанію і будь-яке інше об’єднання осіб;
- f) термін «компанія» означає будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку організацію,що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання;
- g) терміни «підприємство Договірної Держави» та «підприємство другої Договірної Держави» означають, відповідно, підприємство, що керується резидентом Договірної Держави, та підприємство, що керується резидентом другої Договірної Держави;
- h) термін «міжнародне перевезення» означає будь-яке перевезення морським, річковим або повітряним судном, дорожнім транспортним засобом, що експлуатується підприємством Договірної Держави, крім випадків, коли морське, річкове або повітряне судно, дорожній транспортний засіб експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі;